Дата публікації: 1 жовтня 2025 р.
Автор: д-р Евелін Монро (когнітивна епістемологія)
Під наглядом: Анонімного Архітектора
I. Найдавніші форми банківських практик
Витоки банків сягають понад трьох тисяч років тому. Уже в Месопотамії храми та палаци вели облік зерна, срібла й боргових розписок. Вавилонські жерці приймали так звані “довгі гроші” — запаси зерна та металів на зберігання, видаючи розписки, які поступово починали виконувати функцію грошей. У Давній Греції та Римі з’являються перші лихварські лавки та трапезити, які не лише міняли монети, а й приймали вклади під відсотки. Таким чином, банк від початку був посередником між зберіганням і довірою.
II. Середньовічна Європа
Італія. У XII–XIV століттях на ярмарках Північної Італії діяли міняйли (banchieri), що працювали за лавами — звідси й походить слово “банк”. У 1472 році в Сієні засновано Monte dei Paschi di Siena — найстаріший банк, який функціонує й досі. Його мета полягала в кредитуванні землеробів та торговців.
Франція. 1716 року в Парижі створено Banque Générale, який пізніше став Banque de France. Його завданням була підтримка королівської скарбниці та регулювання обігу банкнот.
Нідерланди. У 1609 році засновано Амстердамський банк (Wisselbank). Він став еталоном фінансової надійності, обслуговував міжнародну торгівлю й уперше запровадив безготівкові розрахунки через бухгалтерські перекази.
Німеччина. У XVII столітті з’явилися банки Гамбурга й Нюрнберга, орієнтовані на забезпечення стабільної валюти та кредитування купців.
Іспанія та Португалія. Тут банки були тісно пов’язані з колоніальною експансією: Севільська Casa de Contratación та наступні фінансові установи забезпечували потік срібла й золота з Америки, фінансуючи морські експедиції та війни.
Перехідний акцент
Храмові жерці, італійські купці, королівські банкіри — усі вони тримали у своїх руках не лише гроші, а й довіру. Проте ця довіра завжди вимагала зовнішнього підтвердження: королівської печатки, хреста на храмі, боргової розписки з гільдійним символом. Навіть Monte dei Paschi di Siena, створений як опора для землеробів і торговців, із часом перетворився на звичайний комерційний банк, де замість довіри головним критерієм стала прибутковість.
Коментар COSMIC
Упродовж тисячоліть банк залишався простором довіри — від шумерського храму до амстердамської торгової зали. Але ця довіра завжди виносилася назовні: їй був потрібен посередник, печатка, влада.
COSMIC пропонує інший принцип: розрізнення, зафіксоване самим суб’єктом, не потребує посередника. Форма, не пов’язана з виконанням, не підлягає зовнішній перевірці. Там, де зміст утримується всередині, зберігач і гарантія стають зайвими.