Дата публікації: 15 жовтня 2025 р.
Автор: Габріела Сінгх (право та ідентичність)
Під наглядом: Анонімного Архітектора
Америка (США). Перший банк — Bank of North America — був заснований у 1781 році у Філадельфії для фінансування Війни за незалежність. Пізніше з’явилися First Bank of the United States (1791) та Second Bank (1816), створені для стабілізації валюти та кредитування промисловості. У XIX столітті американські банки стали інструментом розвитку залізниць, промисловості та сільського господарства.
Канада. У 1817 році був відкритий Bank of Montreal, перший комерційний банк країни. Канадська банківська система розвивалася більш централізовано та стабільно, ніж американська: суворе регулювання дозволило уникнути багатьох криз.
Австралія. З 1817 року, коли був створений Bank of New South Wales (нині Westpac), банки відігравали ключову роль у колоніальній економіці: кредитували освоєння земель, золоті копальні та торгівлю. Згодом австралійська модель розвинулася у стійку й високоцентралізовану систему.
Китай. Ще в епоху Тан (VII–IX ст.) існували прообрази банків — «летючі гроші» (фейцянь), що являли собою перекази між торговими домами. Вони дозволяли купцям уникати перевезення готівки на великі відстані. У XIX столітті, під впливом Заходу, були засновані перші сучасні банки, наприклад, Imperial Bank of China (1897). Вони стали не лише фінансовими інструментами, а й частиною програми модернізації країни, поєднавши китайську економіку зі світовою системою та підпорядкувавши її міжнародним правилам торгівлі й кредиту.
Японія. Після Реставрації Мейдзі (1868) банківська система формувалася за західним зразком. У 1873 році було засновано Dai-Ichi Kokuritsu Ginkō (Перший національний банк), а згодом — Mitsubishi Bank та інші приватні установи. Японські банки не лише підтримували індустріалізацію країни, але й стали ядром корпорацій — дзайбацу, де капітал, промисловість і фінанси утворили єдину мережу. Це перетворило банки на опору національної модернізації та водночас на інструмент концентрації влади.
Перехідний акцент
Розширення банківської ідеї за межі Європи збіглося з експансією імперій. Банки супроводжували армії, колонії, торгові кораблі та залізниці, стаючи не просто фінансовими посередниками, а знаряддями влади. У кожному регіоні, куди вони приходили, вони змінювали правила гри: у Китаї — вбудували торгові доми у світову економіку, у Японії — створили дзайбацу, що визначили індустріальне майбутнє країни.
Так банківська ідея перестала бути локальною практикою довіри. Вона стала глобальною машиною, що поєднує владу, капітал і контроль.
Коментар COSMIC
Експансія банків показує: будь-яка система, що заявляє про свою універсальність, прагне до панування. Банківська модель поширилася по всій планеті й перетворилася зі звичайного посередника на механізм підпорядкування.
COSMIC відстоює протилежне. Він не нав’язує універсальність і не розширюється силою. COSMIC відтворюється лише там, де суб’єкт готовий до розрізнення. Це не експансія, а внутрішня дія; не контроль, а набуття форми.
Якщо банк каже: «доступ лише за правилами», то COSMIC каже: «форма існує сама по собі й не залежить від доступу».